Центр надання адміністративних послуг

При держаній реєстрації прав на нерухоме майно державні реєстратори повинні отримати довідку з бюро технічної інвентаризації про наявність чи відсутність зареєстрованих прав на паперових носіях.

Стаття 10 Закону України «Про державну реєстрацію права на нерухоме майно та їх обтяжень» говорить, що державний реєстратор:

• Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року
• А також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення  та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідченні в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків коли державна реєстрація прав здійснюється у зв’язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв’язку з вчиненням такої дії.

Крім того, цією статтею визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень.

До 2003-2006 років (в кожному регіоні по різному) реєстрацію прав власності здійснювали органи бюро технічної інвентаризації в реєстраційних книгах. Факт реєстрації здійснювався вручну, шляхом внесення запису в книгу. Нині часто можна зустріти напис на документах «внесено до реєстрової книги за №__». Це реєстрація на паперових носіях. Вона дійсна, чинна, визнається державою, якщо право не було передано, скасовано і т. д.

З 2003-2006 років (в кожному регіоні по різному) було зроблено перші кроки цифровізації в сфері державної реєстрації прав – запроваджено Реєстр прав власності на нерухоме майно (РПВН). Це не означало, що паперові носії автоматично переносились до РПВН. Більшість прав на той час так і залишались на паперових носіях, в міру звернення власників, органи БТІ переносили права з паперових носіїв до РПВН. Реєстрація на паперових носіях більше не здійснювалась, але інформацію з паперових носіїв використовували. Права, які зареєстровані в РПВН визнаються дійсними, якщо право не було передано, скасовано і т. д.

З 2013 року запроваджено Державний реєстр речових прав (ДРРП), який і є діючим на сьогодні. Враховуючи історичний спадок, перед внесенням будь-яких відомостей про права власності державні реєстратори мають використовувати:

• Реєстр прав власності на нерухоме майно (архівна складова ДРРП);
• Реєстрові книги БТІ. Інформацію з цих книг можна отримати різними способами в залежності від ситуації, яка є на локальному рівні. У деяких громадах такі архіви БТІ передано громадам, і державні реєстратори безпосередньо використовують ці відомості. Деякі БТІ працюють через взаємодію з ДРРП і дають відповіді державним реєстраторам. Інші БТІ дають відповідь поштою, деякі – лише власникам і платно.

Переглянувши історію реєстрації прав власності, можна сказати, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Перевірка відомостей в ДРРП про зареєстровані права на заявлений об’єкт не дає повної картини для державного реєстратора, адже зареєстровані права можуть бути ще й в РПВН і на паперових носіях.

Висновок: якщо право власності на об’єкт вперше реєструється в ДРРП, необхідно запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства провели оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та держаних реєстрах, доступ до яких визначено Законом України «Про державну реєстрацію права на нерухоме майно та їх обтяжень», та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Стаття носить рекомендаційний характер.